«… возревновал я о Господе, Боге Савоофе…
но и моей души ищут, чтоб отнять ее».
3 Царств.19,10.
Он не удобен, не такой как все,
«Ату» его, давай его за двери,
Он не вписался в рамки «нашей веры»
И размышляет он не так, как все.
Подумаешь ты, ишь «святой» нашелся,
Он загордился, с нами не сошелся,
Ищь, обличитель, тоже мне, нашелся
Знать кару заслужил теперь вполне.
Недружелюбен он, упрям и нелюдим,
Ершист, бесчинен, не послушен братьям,
Ему не распахнем свои объятья
Он не такой, он нами не любим.
Он разрушает церковь, чрез него
Вражина действует, по имени лукавый,
Ему не верю, мы, конечно, правы,
Нас больше, ну – «ату» его!
Вердикт установили, осудили
И на собрании разобрать решили.
Сегодня также бьют Твоих пророков,
Коварно бьют, безжалостно, жестоко,
Как им сегодня в церкви одиноко
Открой, Господь, над храмом Свое око.
Христос, я верю лишь Тебе!
03/02/2007
Аминь.
Лариса Зуйкова,
Рига Латвия
Живу в Риге, замужем, имею двоих детей,обратилась к Господу в сорок лет - в 1993году, после чего Господь позволил мне прославлять Его стихами.
"Верно слово: если мы с Ним умерли,то с Ним и оживём;
Если терпим, то с Ним и царствовать будем; если отречёмся, и Он отречётся от нас.
Если мы неверны, то Он пребывает верен; ибо Себя отречься не может".
Тим.2,11-13 e-mail автора:larisazuikova@inbox.lv сайт автора:личная страница
Прочитано 12498 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все это правда! Спасибо!Благословений Вам! Комментарий автора: Прообразом для этого стихотворения послужил мой родной сын, обратившись всем сердцем к Господу он встретил полное непонимание в церкви последнего времени.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.