Я сім’ям був, коли упав
У срібло трав.
Пророцтв ні в кого не шукав —
Ніхто й не знав.
Цього тоді не знав ніхто,
Бо ввись я ріс,
І не таїв відразу й зло
Ще жоден гість.
Під сонцем деревом собі
Я віти гнав,
Ще про ганьбу мою тоді
Ніхто не знав.
Пишався я, радів без меж —
Шумів, співав, —
Що з насінинки древом вже
Могутнім став.
Я став уже міцним, дарма,
Що юним був,
Як раптом підійшла юрма —
Сердитий гул.
І розрубали мене враз
Ті крикуни,
Під гнівні вигуки образ,
Мов дикуни.
Я зерням досить гордим був
І древом став,
Кому потрібно, не збагну,
Щоб я упав?
Чи я ж ганьби й гріха хотів,
Для цього жив? —
Своїм я тілом з трьох хрестів
Голгофу вкрив...
Комментарий автора: Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог неизменен - Антонина Фенева Однажды мой друг попросил меня подписать открытку ко Дню рождения для его знакомой, при этом он предложил мне в пожелании написать какой-нибудь отрывок из Библии, который был для этой девушки актуален. Я попросила Бога дать мне понять, что сейчас особенно необходимо для нашей подруги. В моих мыслях появились слова «Книга Малахии, третья глава, шестой стих». Я нашла в Библии это место: «Ибо Я – Господь, Я не изменяюсь». Эти слова я написала ниже поздравлений и пожеланий. Мой друг удивился моему выбору, так как он не считал, что информация о том, что Бог – неизменен, так актуальна для этой девушки.
Он ушел, а я захотела остаться одна, мне было грустно и хотелось подумать о том, что я нашла в Библии, понять, почему именно эти слова сейчас нужны для знакомой моего товарища. В итоге размышлений и молитв пришли стихи и осознание того факта, что где бы ты ни находился и как бы не менялась реальность вокруг тебя, Бог тот же самый и на Северном полюсе, и на Южном. Какие бы потрясения в жизни, перемены в личной судьбе не постигали нас, Бог всегда верен в Своей любви к каждому человеку.
Как оказалось в последствии эту девушку в будущем ожидала поездка из Европы в Южную Америку, где она проходила обучение в одной из профессиональных школ. Резкая смена декораций, образа и ритма жизни могла смутить ее, но слова о том, что Бог не изменяется, могла укрепить ее и поддержать в этот особенный период ее жизни.
Поэзия : Я вас , милый друг , не забыл . - Николай Зимин Вы помните ? Ночь на вокзале
Была так скучна и длинна .
Вы в светлом сидели зале ,
Напротив большого окна .
В тьме ночи носились звуки .
Я помню их не один ...
Прощайте же . Жму ваши руки .
С приветом к вам Н. Зимин.