Косарі поміж трав розмахалися гострими косами.
Що їм квітка Твоя! Їм би впорати справу свою.
Я на ласку Твою сподіваюся, Спасе мій, Господи,
на ласку, на ласку, на Батьківську милість Твою.
Віра Божа одна - днів моїх незамінна супутниця -
що Ти мною завжди керуватимеш, Боже мій, Сам,
що Ти каменем став і в біді Ти за мене заступишся -
в косовиці лихій обмине мене гостра коса.
Недаремно ж бо Ти напував мене свіжими росами,
життєдайним дощем від посухи й від спеки зберіг,
переповнив мене псалмоспівами славними, Господи, –
щоб Тебе, Боже мій, квіт у лузі прославити зміг!
Ой, косарики вже відмахалися гострими косами.
Перед ними вцілівши, під ранішнім сонцем стою,
упиваюся ним і дзвінкими небесними росами,
славлю квітом Тебе за любов невичерпну Твою.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дьявольская сеть... - Vladimir (PVL) Наши дни как никогда раньше отданы на откуп сатане , вместе с нами и нашими детьми... Голубой экран одинаков что в кино , что в казино, что в комьютере, что в современном телефоне и дети наши особенно как зомбированные двигаются по жизни уставясь завороженно в экран и нас самих притягивают завороженно огни казино и кинотеатров в надежде получить крупный выигрышь или удовольствие от просмотра очередного голивудского перла, и как правило после просмотра или выхода из казино ощущаем опустошенность, разбитость,обворованность, обманутость, ведь обещали одно , а получилось совсем другое...
А Господь все ждет, а Спаситель все роняет слезы...
