О косности мышления...
Инок59
Сужденья крайние:- такой же экстремизм,
Ведь в жизни правил нет без исключений.
Покуда *…измом* правит фанатизм,
Нет разницы, фашизм иль коммунизм,
Они не терпят чуждого им мнения.
Как в призме преломляясь, суть идей:-
Всегда рождает свету изменения.
И отражая чаяния людей,
Противоречит логике *вождей*,
Что двигатель прогресса без сомнения.
Когда же мы оставим, *да* и *нет*,
Ведь чистота кристалла исключение.
Как радугой оттенков полон свет,
Так и суждений разных паритет,
Дарует полную картину умозрения.
Когда научимся ценить полутона:-
Из душ исчезнут и вражда и злоба.
А догмами мир строит сатана,
И у него известно цель одна,
Сознанье наше подчинить утробам.
Наш мир так многогранен неспроста,
Подвластны нам другие измерения.
Чтобы достичь нам *звёздного моста*,
Должны главенствовать ЛЮБОВЬ и КРАСОТА,
И в ИСТИНЕ ВОСКРЕСНЕМ без сомнения.
косный*:-тяготеющий к чему-либо привычному, невосприимчивый к новому, прогрессивному; отсталый
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
