Нет ничего, чтоб было легче пуха
И тяжелее подлости людской,
Нет хуже, когда ты лишился духа,
Когда объят смертельною тоской.
Нет ничего паскуднее предательств,
Им срока давности за это нет.
Для оправданий - лучше обстоятельств,
Не смог придумать даже целый свет.
Нет ничего позорнее, чем трусость,
Засасывающее - чем уют,
И нет категоричнее, чем узость,
Которую невежеством зовут.
Нет ничего возвышенней молитвы,И чище нет истока родника,
Нет ничего ожесточенней битвы,
Неправедней - распятия Христа,
Нет ничего, чего б уже не было,
И нет скучнее, знать все наперед,
Нет в мире незаслуженней, чем милость,
Которую явил к тебе Господь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
