Ні Україні, ні Росії, ні жодній людині
Слава не належить - тільки лиш Христу.
Усвідомить всі ми із вами повинні
Божу ось цю істину вічну і просту.
Всі ми Богом створені по Його подобі,
Всі ми від Адама створені були.
Вічний Бог бажає, щоб усі народи
У любові, злагоді і в мирі жили.
Війни, землетруси, голоди і мори-
Все це через наші діється гріхи.
Розбрат, невдоволення, сльози, гнів і горе,
Люди, один одному несемо це ми!
Гітлери і Сталіни й їм подібні образи
Часто проявляються в багатьох із нас.
Ми ж з тобою, друже мій, вічним Богом обрані
Щиро прославляти Його повсякчас.
Блуд, розпуста, ненависть, подружня невірність,
Підлість і лукавство, здирство і обман-
Все оце принижує Бога й нашу гідність,
Все це нам нав'язує підлий сатана.
Ті, що в 45-му були побратимами,
Нищать один одного в безглуздій війні.
Україно рідная, будеш тоді вільною,
Коли на коліна станемо всі ми.
Перед Богом праведним в щирім покаянії
За всі нами скоєні й предками гріхи-
У ці дні непевнії і в ці дні останнії
Від всіх бід непроханих може Бог спасти.
Війна сорок п'ятого надала нам гарного
Урока: Німеччина через стільки літ
Попросила в Господа і в людини кожної
Прощення, що стільки принесла всім бід.
Примирімось з Господом, односельці милії!
Примирись із Господом, Україно вся!
Бог війну припинить враз, Бог всіх нас помилує,
Якщо будем славити Господа Христа.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8027 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Маленький Иуда - Вадим Сафонов Размышляя над предпасхальными событиями не мог не пройти мимо темы человеческого малодушия. От Иоанна 13гл. \"Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их\". И эта любовь вылилась в то, что \"начал умывать ноги ученикам и оттирать полотенцем\". Интересно, что Иуда формально оставался еще учеником, и ему Иисус тоже мыл ноги, зная что в его сердце и что он скоро сделает. Тем не менее, он не остановил его. Он не останавливает и нас, когда мы размениваем вечное на временное, оцениваем любовь в монетах, малодушествуем и оправдываем свои слабости и тд и тп. Поэтому поводу родилось
