Біля серця пекло і нестерпно боліло,
А на грудях поранених кров запеклась,
Та він дихав іще, і вуста шепотіли:
«Ти мене не залишив Ісусе? Ти спас?»
Руки дрібно тремтіли і враз притискали,
Книгу книг, що завжди біля серця носив.
Все єство наповнялось тривогою й жалем,
А піднятись з землі, він не мав уже сил.
Очі вгору підвів та з благанням молився:
«Отче мій, коли воля Твоя на життя ,
Допомогу пошли, бо я страшно втомився,
Вірю я, Ти Своє не залишиш дитя.»
Вже не чув, як до нього наблизились кроки,
Хтось на руки підняв, й на підводу поклав...
У шпиталі сказали: «Потрібен лиш спокій!
Він живий!» - На це воля Господня була.
Як до тями прийшов - враз за серце схопився:
«Боже мій! Де поділась Книга із книг?
Невже втратив її, як в яру опинився?
Чи можливо хтось викрасти Біблію встиг?
Лікар Книгу простяг понівечену дуже,
Той притиснув її до грудей, наче клад...
«Книга ця зберегла троє серденько, друже!»
«Навіть двічі!!!» - Збентежено мовив солдат.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теология : Дневник по книге пророка Исайи - Николай Погребняк Сия книга не является ни теологическим исследованием, ни сборником проповедей – это дневник. Пророк Исайя отчаянно пытался передать свое ощущение постоянной близости Творца другим. Он хотел поделиться своей верой, наполнить ею сердца своих собратьев, чтобы они могли посмотреть на происходящее его глазами и увидеть духовные причины грядущего Ассирийского порабощения.
