Одного заможного християнина запитали: “Пане, чому Ви не купуєте для себе вишуканого одягу? Чому носите постійно одні і ті ж скромні речі?” Чоловік відповів: “Краще ганчір’ям буду стелити дорогу перед Ісусом до сердець жебраків, ніж будуватиму перед Ним стіну із коштовностей”.
Не гордись, коли одягу безліч
Є на свято у тебе й будень.
Бо у світі десь ходять в подертім,
На яскравий не мають грошей.
Не гордись, що у тебе п’ять курток,
А крім них є ще шуба й пальто.
Десь в одну двох вдягають синульок,
Щоб тепліше в морози було.
Не гордись, що сорочок пів шафи,
Хтось постійно в футболці одній.
Не мої це заслуги й не ваші.
Ми щасливі в країні своїй!
Не гордись, як парфуми вживаєш.
Не гордись, як фарбуєш взуття.
Ти багатий, якщо все це маєш,
А десь в світі голодне дитя.
Не гордись, як ідеш до салону,
Щоб за тілом доглянули там,
Бо десь люди зазнали полону,
Й тихо служать своїм ворогам.
Не гордись, як в тебе є машина,
Й в супермаркет скупитись ідеш.
В іншім місці, що зветься пустиня,
Ти, напевно, комфорт не знайдеш.
Не гордися багатством удома,
Не гордися ти ним й на дворі,
Бо є люди у котрих утома
Від роботи... й лиш хліб на столі.
Не гордись за ошатні перини,
Не гордись за чудові коври.
В когось ліжко — це дві деревини,
І доводиться спать на землі.
Не гордись що води є доволі,
Не гордись що є ванна і душ.
А десь люди від прагнення кволі,
Й воду п’ють найчастіше з калюж.
Не гордись, що є різні ковбаси,
Й свіже м’ясо на будь-який смак,
Бо десь люди вмирають з прокази,
Навіть мертве з’їдає жебрак.
Не гордись: в мене діти охайні,
Завжди ситі вони і в теплі.
В нашім світі десь є не бажані,
Їх залишили рідні батьки.
Не гордися, нічим не гордися,
За усе щиро Бога хвали!
Дякуй Богу, співай! Й зупинися,
Якщо гордим насправді був ти.
"За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі" (Біблія, 1 Сол. 5:18).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мне жаль Того, Что Не Сбылось… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) …в Суете и Решении Насущных Задач, Мы Пытаемся Реализовать и Воплотить то Малое, что считаем Смыслом Существования для Своего Я…
…но Рядом с Нами, ВСЕГДА Находится то Прекрасное, Великое и Вечное, которое Мы Не Видим лишь по причине Обыденности и Нищеты Собственных Душ…
…только ОНО ОДНО, ДОСТОЙНО Всей Нашей Жизни, Стремления и Желаний…
…но именно ЕМУ ОДНОМУ, Мы Не Уделяем Ни Крупиц Своего Времени, ни Частиц Своего Внимания, таким образом, Оставляя за Бортом Своего Утлого Суденышка - Бесконечную Реку Вселенской и Вечно Изменчивой Жизни…
Жизнь – есть Великое Благо, ибо Она Позволяет Нам Каждое Мгновение Становиться все Более Совершенными, и тем самым, Вносить Красоту и Смысл Познания в Окружающий Нас Мир…
